Марта Тарнавська

У суботній ясний ранокя дівчину зустрів:зупинилася неждано,сказала кілька
Ах, яке чудове небо!
Що чувати там у тебе?
В бібліотеку мені требащоб ти мене

Десь далеко є край,де немає турбот,де, мов квіти, ростуть доброта і любов.
Але шлях у цей райкрізь страхіття темнот,що їх досі ніхто не зборов.
Променій, не згасай, моя зірко ясна,проведи мене в край, де царює весна.
Не зупинять…

Вітер, солоний вітер,що хмарить обрій,вітер, що пахне літом,п’янкий і добрий,вітер, що бризки пінинесе в обличчя,вітер, що з далечінідо моря кличе,вітер, що пестить тіло —гарячу бронзу,вітер — рибалка смілий,надморський бонза,вітер, чайок…

в перекладі Марти
Евгения
Мое окно
В мое окно, как на

в перекладі Марти
Валентина
Мэрилин Монро
Лимузины.

Де несмертельність, виснена у снах,що їй приносив жертву людський ґеній?
Не весь помер ти.
Житимеш в синах,і внуки понесуть в майбутнє ґени.
І дух живий твій на папері книг,де віднайде слова твої читач твій,і, може, пам’ять…

Учора тут палахкотіла осінь,немов Ван Ґоґ пройшов міським бульваром,покидавши з небесної палітридоспілу щедрість.
Я жила тодісвідомістю, що спалах цей — останній.
Чому ж тепер, здивована украйнезвичною суворістю дерев,що мов зійшли із…

Немов весінній вітер надлетіві радісну в серця приніс відлигу!
Благословенне будь, тепло двох тіл,що топиш самоти бездонну кригу.
Так з надр землі пробившись, джерелодає розлив гамованій напрузі.
Будь, життєтворче радісне…

в перекладі Марти ТарнавськоїWis?awa Szymborska?miech (Dziewczynka, kt?r?
Дівчинка, якою я була —знаю її, очевидно.
В мене є кілька фотографійз короткого її життя.
Відчуваю веселе співчуттядля пари віршиків.

Титові
Прийшов його милість король Соломону гості не тільки до мене —нікого, одначе, не взяв у полон,лиш серце моє незбагненне.
Пройшов він крізь простір, пройшов він крізь час— король цей для вчора й для завтра.
Біблійну кирею…

Соняшно.
Мию авто.
Пензель зеленого вужикамалює кольорову веселку.
Милуюся.

в перекладі Марти
Анна
Сегодня мне письма не принесли…* *
І знов мені листа не принесли:

Пам’яті О.
Т.
O Herr, gib jedem seinen eignen Tod:
Das Sterben, das aus jenem Leben geht

Кипарисів шпалір проводжає шосе на північі дроком жовтогарячим розцвітає прощання жаль.
Даг заступає дорогу.
Кам’янистий лицар Демерджіпростягає руку до моря.— Не зупинять.
Мандрівним птахамшлях щоразу у вільний вирій.

Моїм синам Маркові і Максимові — вдумливим критикам, прекрасним
Лялі — після чергового землетрусу в
На скалі Ріхтера занотували: сім.
Якісь щасливі фоторепортерина фільм схопили драматичну сцену:мурована фортеця подаласьі умлівіч…

Die Einsamkeit ist wie ein Regen.
Rainer Maria RilkeНа серце падає знайомий дощі стоплює солодку грудку щастя.
Як віднайти шляхи до світлих прощ,де радості цілющої причастя?
Нема молитви, що змиває біль —невже й любов —…

в перекладі Марти ТарнавськоїNelly
Chor der Geretteten (Wir
Ми врятовані:
З наших порожніх кісток смерть уже флейти вирізувала,

Я — земля,сповнена ласк,щедра своїм багатством.
Тепло моє — життєдайне.
Черпай із нього,мов воду цілющу,мужність, силу, радість життя.
Я — земля.

Де твій читач, поете-еміґранте?
Хто купить віршів наболілих том?
Навіщо доторкаєшся до ран тистарого слова творчим долотом?
Самотній ти — ніхто не знає хто ти!

в перекладі Марти ТарнавськоїMaria
Krowy (U?miechni?ci, oboj?tni i
Усміхнені, байдужі і здоровікружляєте довкола.
Ремигаєтак череда — вдоволені корови —біля когось, хто на хресті вмирає…***

в перекладі Марти ТарнавськоїMaria
Gwiazdy spadaj?ce (Z twoich ramion widz? niebo dr??ce
З рамен твоїх я бачу розкіш тремтячого
Впала зірка.

в перекладі Марти ТарнавськоїWis?awa
Dworzec (Nieprzyjazd m?j do miasta
Мій неприїзд до міста N.відбувся точно.
Ти був попередженийневисланим листом.

в перекладі Марти ТарнавськоїKazimiera I??akowicz?wna?mier? (Dawniej nie by?o
Раніш не було ще смертi,потім тінь її доростала до тіні моєї на міру,потім знову ж лежала об кут оперта,неначе в рулоні папірус.
А сьогодні вона під рукою…

Маркові та Ії— на далеку дорогу до
Піонери країни ішлинеодмінно зі сходу на захід.
Куля сонця — вогнистий маґніт —всіх тягла в далечінь за собою.
На возах — найцінніший вантаж:непокора, відвага і мрія,і уперте бажання дійтидо…