Титові
Прийшов його милість король Соломону гості не тільки до мене —нікого, одначе, не взяв у полон,лиш серце моє незбагненне.
Пройшов він крізь простір, пройшов він крізь час— король цей для вчора й для завтра.
Біблійну кирею надів він для нас,чи, може, це плащ космонавта?
Не стрій, не корона, не помах жезлаговорять про силу і владу —німий маєстат — оборона від зла,він хаос приводить до ладу.
Рішучість, повага — пануй і веди!
Історія місце присудить.
Не страх, а довіру і гідність буди,і підуть за покликом люди.
Щось людське в цій бронзі.
Округла гладіньпом’якшує грані кубізму.
Я бачу усмішку — абстрактну, мов тінь.
Володар цей має харизму.1985
