Сміх
в перекладі Марти ТарнавськоїWis?awa Szymborska?miech (Dziewczynka, kt?r?
Дівчинка, якою я була —знаю її, очевидно.
В мене є кілька фотографійз короткого її життя.
Відчуваю веселе співчуттядля пари віршиків.
Пам’ятаю кілька подій.
Але,щоб той, хто зі мною тут,засміявся й обняв мене,згадую одну лиш історію:любов дитячутієї малої негарної.
Розповідаю,як кохалася у студентові,тобто хотіла,щоб він подивився на неї.
Розповідаю,як вибігла йому назустрічз перев’язкою на здоровій голові,щоб, ох, хоч запитав,що сталося.
Смішна мал?.
Звідки могла знати,що навіть із розпачу — користь,якщо щасливим випадкомживеш довше.
Дала б я їй на тістечко.
Дала б і на кіно.
Іди собі, не маю часу.
Адже бачиш,що світло погашене.
Хіба розумієш,що замкнені двері.
Не шарпай клямки —той, хто засміявся,хто мене обійняв,це — не твій студент.
Найкраще, якби ти вернуласятуди, звідки прийшла.
Нічого я тобі не винна,звичайна жінка,яка знає тільки,колизрадити чужий секрет.
Не дивись так на настими своїми очима,занадто відкритими,як очі померлих.***
Марта Тарнавська
Other author posts
Два птахи
в перекладі Марти ТарнавськоїKazimiera Dwa ptaki (Jak e ma o o ptakach
Ти не знаєш
Так до болю, до болю тужно,так безмежно, жагуче жаль,хоч і небо ясне-головокружне,і хоч дзвенить-співає зелена даль Бо не знаєш ти, що саме в цю митьвітер вістку нам приніс,що востаннє вже так серце тремтить,і більше не треба сліз Ти не ...
3 E pluribus unum
Скінчився гімн В черзі до мікрофонустоїть промовців терпеливий ряд,і перший з них почав своє вітання Не знаю, хто він Що сказав — не тямлю
Відкриття пам’ятника
, Не до мистців, не в пантеон поетівприйшов, щоб слави лавр прийняти на чоло:— ще не настав той час, щоб бути лиш естетом,закривши очі на добро і зло Прийшов він у столицю дипломатів— країни невідомої поет —щоб про забутих світові сказат...