1 min read
Слушать(AI)Вітер
Вітер, солоний вітер,що хмарить обрій,вітер, що пахне літом,п’янкий і добрий,вітер, що бризки пінинесе в обличчя,вітер, що з далечінідо моря кличе,вітер, що пестить тіло —гарячу бронзу,вітер — рибалка смілий,надморський бонза,вітер, чайок квилінняі шуму повен,вітер, немов весіннябурхлива повінь,вітер, що ніжно пеститьволосся в хустці,лине, мов перелесник,мені назустріч.1958
Марта Тарнавська
Українська поетеса, літературознавець, критик, перекладачка, бібліограф, член ОУП «Слово», УВАН у США, Національної Спілки письменників України
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Після дощу
Вночі був дощ — дзвінкий, мов радість, Дощі такі бувають Він змив зиму з міських камінних площ,очистив пам’ять від кошмару снів Ах, скинути б з плечей журби тягар,у свіжий парк нести б насіння мрій
VII “Непотрібні здаються змагання людей”
Непотрібні здаються змагання людей,коли станеш віч-на-віч із вічністю, з Богом,як душа вирушає в останню дорогу,як у пустку нірвани навіки гряде На безмовну самотність — мовчазне виття —не знайти ні потіхи, ні ліку ніколи Вчуся наново жи...
“Чи й ти ішов крізь ніч”
Чи й ти ішов крізь ніч Вона така, як море,що заливає все Безмежжя Самота
“Захват радості — це вихід”
в перекладі Марти ТарнавськоїEmily Exultation is the going…* * Захват радості — це З суходолу в океан,
