1 min read
Слушать(AI)4 Прощання
Кипарисів шпалір проводжає шосе на північі дроком жовтогарячим розцвітає прощання жаль.
Даг заступає дорогу.
Кам’янистий лицар Демерджіпростягає руку до моря.— Не зупинять.
Мандрівним птахамшлях щоразу у вільний вирій.
Та десь тут залишаються гніздаповні туги, любові, надії…— Як це добре, що гори ці — вічні,що краса — незнищенна й безсмертна.
В дорозі з Ялти до Симферополя, 6 липня 1974
Марта Тарнавська
Українська поетеса, літературознавець, критик, перекладачка, бібліограф, член ОУП «Слово», УВАН у США, Національної Спілки письменників України
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Третє відкриття Америки
1 Балада про срібний ключик2 Мораторій3 Синтез
Пісня про Зальцбурґ
Були голодні сорокові роки —нових надій післявоєнний час В маленьке місто, з-поміж гір високихприйшла у гості молодість до нас І загорілись мріями каштани,і розцвіла над Зальцахом любов,і ми — неначе справжні зальцбуржани —із містом разо...
Вибір
Я проміняла мрію на усмішку,міраж крайнеба на земне тепло;життя розкрилось, мов чудесна книжка,потоком прагнень щастя потекло Не вірилось захопленій дитині,що це — новий народжувався міт,що спрага — чи то в серці, чи в пустині —у привид вміє ...
Слово про полк ілюзій
Княжа юнь готувала полкидо походу, до змагу,щоб добути зі щастя рікиеліксиру наснаги Піднялися бажань прапори:це ж бо кликали сурмивійсько мрій до великої гри —вирішального штурму Мов дзеркала, надії щити,повні візій шоломи:чи ж можливо ...