Десь далеко є край,де немає турбот,де, мов квіти, ростуть доброта і любов.
Але шлях у цей райкрізь страхіття темнот,що їх досі ніхто не зборов.
Променій, не згасай, моя зірко ясна,проведи мене в край, де царює весна.
Не зупинять менетемноти вояки:там — царівна, що серце мені віддала.
В неї світло ясне,і горять маяки,щоб мене не поглинула мла.
Променій, не згасай, моя зірко ясна,проведи мене в край, де царює весна.
Я до неї ідупонад простір і час —увесь вік свій іду за промінням зорі.
Я її віднайду,щоб лиш промінь не згас,щоб не згасли її ліхтарі.
Променій, не згасай, моя зірко ясна,проведи мене в край, де царює весна.1972
