Рубчак Богдан

Крихітно поламана моя дама
Тремтить дробинаочей в очах
Манауст на мені
Дрижить

Самотні дівчатаносять на грудях стигми місяця— два відображення його обличчя —що сповнюються жадібним стражданням, коли ніч,що сповнюються нестримною спрагою,і п’ють його повно
І тодів золотих плесах їхнього волоссяпалає повня місяця,а їхні б...

Паріс у Третій
Столиця поїздами й антенами ніч намацує
Не егіда Атени, а брудна фіранка в готелітепер мені бринить,
Гекторе, і мені добре

* *
У клітці піснімовчання біла птиця
Це дар коханій
Пісня для