Хвалю ілюзію
Учора тут палахкотіла осінь,немов Ван Ґоґ пройшов міським бульваром,покидавши з небесної палітридоспілу щедрість.
Я жила тодісвідомістю, що спалах цей — останній.
Чому ж тепер, здивована украйнезвичною суворістю дерев,що мов зійшли із образу Сезана,я думаю про цю закономірність,мов про болюче непорозуміння?
Учора молодість моя — виноу келеху, наповненім по вінця,переливалась шумуванням щастя.— Я знала вже й тоді: фата-морґанинайбільша навіть жертва не увічнить.
Прийшло сподіване.
Чому ж забракло раптомвідваги, філософського спокою,щоб глянути у вічі першій смерті?
Складний, незрозумілий мікрокосм:шукаю правди — а бажаю міту,у розум вірю — а рішаю серцем,хвалю ілюзію, що помагає
Вся мудрість життєва — маленький досвід:реальне тільки те, що пережите.1964
Марта Тарнавська
Other author posts
Вельтшмерц
в перекладі Марти ТарнавськоїElse Weltschmerz (Ich, der brennende Я — розпалений вітер пустині, Що охолов і взяв постать людини
Дехто любить поезію
в перекладі Марти ТарнавськоїWis awa Niekt rzy lubi
Тюльпани
в перекладі Марти ТарнавськоїSylvia Tulips (The tulips are too excitable, it is winter Тюльпани надто збудливі, тут — зима Глянь, як біло довкола, як тихо, як засніжено
“Захват радості — це вихід”
в перекладі Марти ТарнавськоїEmily Exultation is the going…* * Захват радості — це З суходолу в океан,