Марта Тарнавська

в перекладі Марти ТарнавськоїAdrienne
Boundary (What has happened here will
Що сталось тут — це, далебі,
Розіб’є світ на частки дві:

Чи й ти ішов крізь ніч?
Вона така, як море,що заливає все.
Безмежжя.
Самота.

в перекладі Марти ТарнавськоїNelly
Schmetterling (Welch sch?nes
Яке прекрасне потойбіччяв пилку твоєму намальоване.
Крізь вогняне ядро землі,крізь кам’яну шкаралупу,дійшло до тебе,прощальна тканко в мірі проминальностей.

Буває: туга — космічна:
Quelle est cette langueur qui p?n?tre mon c?ur?— за Верленом.
Самотність тоді — це смуток,це тихий, осінній дощ —мудрість ранньої зрілості,що скидає останнє листя дитинства.
Буває: самотність — творча:тодіу…

в перекладі Марти ТарнавськоїSylvia
Tulips (The tulips are too excitable, it is winter
Тюльпани надто збудливі, тут — зима.
Глянь, як біло довкола, як тихо, як засніжено.

в перекладі Марти ТарнавськоїMarianne
What are years? (What is our
Що таке — наша невинність,наша провина?
Всі ми — голі,ніхто не певний.

Алупка молиться Ай Петрізеленими обелісками кипарисів.
Мавританські вежі палацуростуть у небо, мов ґотика.
Ливанський кедр підносить чашу суплікаційу жертву сонцю.
Причащаюся.

Не плачте, діти.
Розкажіть про себе.
Як моя внучка?
З ким вона тепер?

Ось знову — смерть.
І звужується колоблизьких людей, що разом йшли в життя,і дише пусткою юрба навколо,і ближчає нірвана небуття.
Все, що в житті здобув, що мав, чим жив, —під знаком вічності — лиш
Хто віри ласку-казку заслужив,той…

Непотрібні здаються змагання людей,коли станеш віч-на-віч із вічністю, з Богом,як душа вирушає в останню дорогу,як у пустку нірвани навіки гряде.
На безмовну самотність — мовчазне виття —не знайти ні потіхи, ні ліку ніколи.
Вчуся наново…

в перекладі Марти ТарнавськоїMarianne
Poetry (I, too, dislike it: there are things that are important beyond all this
Я теж недолюблюю її: є речі куди важливіші,ніж це бренькання.
Читаючи її, одначе, — з повною для неї зневагою…

Не реквієм тобі — подяки гімн:все добре починалося від тебе,все, що в житті здавалось дорогим,що радістю зростало аж до неба.
Дівча несміле, що в п’ятнадцять літ,замріяне, чекало на порозі,ти взяв за руку і пішов у світпо бомбами…

в перекладі Марти ТарнавськоїWis?awa
Czwarta nad ranem (Godzina z nocy na
Година з ночі на день.
Година з боку на бік.

All the king’s horses and all the king’s men couldn’t put Humpty together again.
Різьблена, дерев’яна,цвяхована чорною бляшкою,сувенір-люлька— родич привіз з України.
П’ятилітній Іванко— внучок мій найстарший…

Скінчився гімн.
В черзі до мікрофонустоїть промовців терпеливий ряд,і перший з них почав своє вітання.
Не знаю, хто він.
Що сказав — не тямлю.

Чи тямите: цвіла черемха білаі пахощі її розносив вітер.
До нас, мов пісня, тихо і несмілоприйшов у гості неповторний квітень.
Чи тямите: зелені однострої,весна зелена і зелені мрії —і цей порив, що й досі непокоїть,і цей вогонь, що юну…

Від хмар, що грозою нависли,сховайся в старому Ринкуу браму середньовічнуі слухай, як дощ на брукувистукує марш похоронний:це плаче камінне місто.
Сховайся в старезну брамувід бурі, від блискавиці,щоб серце, вражене громом,не розкололось…

Молодь п’яніє з любовів княжому городі Львові,будить зі снуюну веснув жилах розспівана кров.
Молодь кохає в Торонто,ах, і прекрасний же сон той,юності час —серця наказ— всюди цвіте любов.
Планета кохання —наша стара земля —і щастя й…

Ніч тиха прийшла і свята,мов молитва, така врочиста.
Воістину,
Боже дитянародилося в цьому місті.
Прийшла зачарована ніч,мов в дитинстві почута казка,і світиться людям із вічбратолюбія тепла ласка.

в перекладі Марти ТарнавськоїElse
Fr?hling (Wir wollen wie der
У ніч весняну я і
Ми хочем з місяцем сидіти:

Складаєш задуми і планив скарбницю, на пізніш,так, як скупар — майбутнім п’яний —несе до банку гріш.
Давно готовий до дорогимандрівний виряд твій:ось жде біля пороганаплечник, повен мрій.
Рушай, покіль в душі весна є —вже сіті час…

…жонґлер водить пальцем по ґлобусі, а нас там нема.
Віра Вовк.
Триптих.
Bliss was it in that dawn to be alive, but to be young was very heaven!

Вночі був дощ — дзвінкий, мов радість,
Дощі такі бувають
Він змив зиму з міських камінних площ,очистив пам’ять від кошмару снів.
Ах, скинути б з плечей журби тягар,у свіжий парк нести б насіння мрій!

в перекладі Марти ТарнавськоїMaria
Najpi?kniejszy sen (Wczoraj ?ni? mi si? zn?w, dla
Вчора знову приснився нежданомій улюблений сон — незрівнянний! —що пливу — не в воді, а в повітрі.
Люди в сні про це зовсім не знають,бо закон…