Вночі був дощ — дзвінкий, мов радість,
Дощі такі бувають
Він змив зиму з міських камінних площ,очистив пам’ять від кошмару снів.
Ах, скинути б з плечей журби тягар,у свіжий парк нести б насіння мрій!
Земля відкрила свій жіночий чардо сонця життєдайного вгоріі все готове поновити цикл:жагу цвітіння, тугу, і
Вантаж прожитого, що наче льодовик,топлю, щоб серцем обновитись знов.1954
