Після дощу

Вночі був дощ — дзвінкий, мов радість,

Дощі такі бувають

Він змив зиму з міських камінних площ,очистив пам’ять від кошмару снів.

Ах, скинути б з плечей журби тягар,у свіжий парк нести б насіння мрій!

Земля відкрила свій жіночий чардо сонця життєдайного вгоріі все готове поновити цикл:жагу цвітіння, тугу, і

Вантаж прожитого, що наче льодовик,топлю, щоб серцем обновитись знов.1954