IV “Ось знову — смерть І звужується коло”

Ось знову — смерть.

І звужується колоблизьких людей, що разом йшли в життя,і дише пусткою юрба навколо,і ближчає нірвана небуття.

Все, що в житті здобув, що мав, чим жив, —під знаком вічності — лиш

Хто віри ласку-казку заслужив,той нагороди жде на тому світі —(хоча за ним ніхто ще не

Чи варто без ілюзій і без мітівпрожити зайвий день на цій землів безглуздого страждання лихолітті?

Чи варто йти у непроглядній млідо цих пізнань, що недоступні людям?

Весь поступ людства — іграшки маліу космосі, що був, і є, і

Який життя людського сенс і зміст?

Чим виповнити безпросвітній

Людина на планеті — мов турист,що раз в житті поїхав в Україну:вбирай у себе атмосферу місті простір піль, і мову солов’їну,і велич гір, і квітку у росі,шукай в юрбі заховану людину —молися проминаючій красі.”

1982 г.