Борис Грінченко

Добра ніч натомленим усім
Тихим сном спочинуть хай таким,
Щоб забути втому і турботу
Хто свій піт щодня на праці лив,

Скоріш
Скоріш
Од сірого
Самі шматки зосталися, ще мить

Я ніч не спав,— заснуть не мав я сили,
І бачив я, як зорі
В досвітній час і мерхли, і біліли,
І потім всі погасли в далині

Певна річ, що я
Просто до
Рідну мову та пісні,
Україну

Подивись: весна устала,
Сипле пишними квітками:
Подивись: веселим
Ожили степи з лісами;

Вона співа — і серця
У згуки ті вона перелива,
Горять огнем безмірного
Її пісень пекучії слова

Співається на голос:
Гей, не дивуйте, добрії
Гей, ізгадайте, браття-вкраїнці,
Чим ми на світі бували,

Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки,
Та ще вишиванії
Бере він на ніч сорочки

Минає час, минають люди;
Ми всі ждемо того, що буде,
І кажем всі: давно вже час,
Щоб воля та прийшла й до нас,

В далекім, о браття кохані, од мене ви краї,
Та душу свою я із вашими щиро єднаю,
Одні в мене думи і муки однакові з вами,
То й серце болить моє з вашими вкупі серцями,

Біга, як курка з
Куд-куд-кудак
куд-куд-кудак
Яєчко я знесла гарненьке:

Вона співа, що згинули морози,
Що сонце вже засяло в небесах,
Щоб висушить усі блискучі сльози,
Що ще тремтять на травах і квітках

Ти наді мною в темні
Ніколи не стуляла очі,
І сповивала, і кохала,
Мене малого доглядала

М, що збираються раз на рік на Шевченкові роковиниспівати гімн
Ще не вмерла
Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти:

Приходить час, приходить
Сказати кожен мусить з нас,
Чи він народу вірний син,
Чи тільки раб похилий він,

Народе мій
Зблукавшись у темноті,
Не бачачи, на знаючи шляхів,
Вбиваючи всю силу на роботі,