Вона!
Вона!
Я бачу — між
Рукав уже з сорочки забілів;
Ще мить одна — тремтячими
Я стан її дівочий обхопив.
Ще мить одна — злилися ми
Вона прийшла, прийшла уже вона,
Найкращий квіт між пишними квітками.
Що нам дає багатая весна.
Гей, нахили свої ти, вишне, віти!
Нехай тепер ніхто, ніхто на
Не бачить, як я щастя повну п’ю!
Нехай ніхто — ні зорі, ані люди
Не відає, як пригорнув на
До себе я коханую мою!1888
