Певна річ, що я
Просто до
Рідну мову та пісні,
Україну.
Певна річ, — бажав би
Рідної
І народові в добрі,
Не в убозтві жити.
Певна річ оце усе!
Тільки ось де лихо
Кажуть нам: не ворушись,
А сиди лищ тихо!
Як вкраїнську мову
Уживати буду?
Тадже лиха я
За це не відбуду!
Про просвіту рідну дбать?
Та як же тут дбати,
Та за цей сепаратизм
За залізні грати!
Дбати, щоб убозтва й
Не було в народі?
Та се просто, скажуть,
Анархізм, та й годі!
А як скажуть: гине все,
Просто в Сибіряку!
Тільки здумаю —
Зараз з переляку.
Ні, хоч дуже я
Україну-неньку,
А сидітиму
Краще потихеньку.1892
