1 min read
Слушать(AI)Бурлака
Ой бурлака
На чужу
Вийшов слави залучати,
А ліг в
Він з надіями
Вийшов рано з дому,
І прослалась довга
Йому, молодому.
Ой прослалась довга стежка,
Стежка
І колючими
Аж до краю вкрита.
Він пройти її всю думав,
З неї не звернути,
А навіки в
Довелось заснути.
І сховала
Горді поривання,
Всі надії молодії,
Всі його бажання.
І не друзі, а
На чужій
Понесли його в
Вбогій домовині.
Не гукнули самопали,
Ані гаківниці,
Як несли його
У новій світлиці.
Не гукнули, як бувало,
Голосні гармати,
Як поклали
В новій хаті спати.
Не лунала його
Скрізь по Україні,
І його забули
В темній домовині…1882
Борис Грінченко
Бори́с Дми́триевич Гринче́нко (укр. Борис Дмитрович Грінченко; 9 декабря 1863 — 6 мая 1910) — украинский писатель, лексикограф, переводчик и укр
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Українець
Він українець — це запевне, Бо хвалить сало й галушки, Та ще вишиванії Бере він на ніч сорочки
І світ воскрес! І працівник великий
І світ воскрес І, працівник великий, Устав орач і плуг важкий підняв Де був колись пустир
На чужині
Пливуть по небу В далекії краї, Летять із їми Щочаснії мої
До народу українського
Народе мій Зблукавшись у темноті, Не бачачи, на знаючи шляхів, Вбиваючи всю силу на роботі,