Бурлака

Ой бурлака

На чужу

Вийшов слави залучати,

А ліг в

Він з надіями

Вийшов рано з дому,

І прослалась довга

Йому, молодому.

Ой прослалась довга стежка,

Стежка

І колючими

Аж до краю вкрита.

Він пройти її всю думав,

З неї не звернути,

А навіки в

Довелось заснути.

І сховала

Горді поривання,

Всі надії молодії,

Всі його бажання.

І не друзі, а

На чужій

Понесли його в

Вбогій домовині.

Не гукнули самопали,

Ані гаківниці,

Як несли його

У новій світлиці.

Не гукнули, як бувало,

Голосні гармати,

Як поклали

В новій хаті спати.

Не лунала його

Скрізь по Україні,

І його забули

В темній домовині…

1882 г.