Ой бурлака
На чужу
Вийшов слави залучати,
А ліг в
Він з надіями
Вийшов рано з дому,
І прослалась довга
Йому, молодому.
Ой прослалась довга стежка,
Стежка
І колючими
Аж до краю вкрита.
Він пройти її всю думав,
З неї не звернути,
А навіки в
Довелось заснути.
І сховала
Горді поривання,
Всі надії молодії,
Всі його бажання.
І не друзі, а
На чужій
Понесли його в
Вбогій домовині.
Не гукнули самопали,
Ані гаківниці,
Як несли його
У новій світлиці.
Не гукнули, як бувало,
Голосні гармати,
Як поклали
В новій хаті спати.
Не лунала його
Скрізь по Україні,
І його забули
В темній домовині…1882
