1 min read
Слушать(AI)Вже в далині високій сяють зорі
Вже в далині високій сяють зорі,
Густий туман над озером повис,
І спить земля, і води сплять прозорі,
І тихо спить густий зелений ліс.
Десь на селі далеко пісня ллється,
То голосніш, то затиха
Із стін душних на волю серце
Туди, де ніч панує запашна.
О, я піду, бо не піти несила,
Бо і мені ніч зорі засвітила,
Бо і мені сприя весна моя.
Скоріш туди!
Як вільно дишуть груди,
Який простір обняв мене зусюди,
Як пахне скрізь і місяць як сія!1888
Борис Грінченко
Бори́с Дми́триевич Гринче́нко (укр. Борис Дмитрович Грінченко; 9 декабря 1863 — 6 мая 1910) — украинский писатель, лексикограф, переводчик и укр
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Переляканий
Певна річ, що я Просто до Рідну мову та пісні, Україну
Вона співа що згинули морози
Вона співа, що згинули морози, Що сонце вже засяло в небесах, Щоб висушить усі блискучі сльози, Що ще тремтять на травах і квітках
Вона! Вона! Я бачу — між кущами
Вона Вона Я бачу — між Рукав уже з сорочки забілів;
Рясний садок і затишний я знаю
Рясний садок і затишний я І знаю там ще вишню я одну Було не раз, турботний, Я в той садок її, мою весну
