Мозолевський Борис

Мозолевський Борис

1,001 карма
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор стихов: Скіфський степ, Освідчення, Монолог до мами, Балада про рідну пісню, Балада про чорну тугу и др.
Все работыПоиск

Балада про чорну тугу

от·
Піла скрипка, гикав бубон,
Сонцем квітла флейта
Сакс надутий
Ледь за ними плентав
Читать дальше

Ніч у саду

от·
Ми в курені прокинулись вночі
Далекий вогник блимав на оборі
Кричали десь над Ніжином сичі,
І небо в сад обтрушувало зорі
Читать дальше

Приморськ

от·
На бригаді заврожаїлися сливи,
Возсідали баклажани на возах
Я приїхав у Приморськ такий щасливий,
Привітався тепло, скинувши рюкзак
Читать дальше

Прощальні гладіолуси

от·
Ще довго так в твоєму
Дзвеніли сміхом кришталі
Блідо-рожеві
Прощально шерхли на столі
Читать дальше

До читача

от·
Ця історія туманна
В ній то зустріч, то розлука
Ця історія у
Відцвітала й знов цвіла
Читать дальше

Освідчення

от·
У тім саду, де вишні
І місто снило віщі сни,
Колись міщанство
Мене притисло до стіни
Читать дальше

За хмарами

от·
І все
І хмари
І нічого
По хмарах тінь від літака
Читать дальше

Скіфський степ

от·
Коров’як на могилі і тирса
Над могилою небо як дзвін
Щирим золотом степ цей світився,
Казанами і чашами цвів
Читать дальше

На самоті

от·
Гуляю по Донеччині
Ти плачеш десь
Пусте
Світи мої
Читать дальше

Монолог до мами

от·
На тих стежках за дальніми степами,
За полинами, сизими від мли,
Де ноги Ваші зранені
Терни колючі, мамо, наросли
Читать дальше

Балада про рідну пісню

от·
То не лебеді кричали,
Не сполохані зигзиці
То ловили
Українок білолицих
Читать дальше

Половецький ідол знахідка 1905 року

от·
Знахідка 1905
Щоб знало межі недолуге
Й сиділо мовчки, підле, на цепу,
Мене на пострах видовбали
Читать дальше

Осінні сосни

от·
Пройдемося до кемпінгу
І скінчено, і все
А явори
Виходять до шосе
Читать дальше

Неоліт монолог

от·
Над степом повінь місячна пливла,
Я гола йшла, збирала квіт ромену
В моїх очах кипіла синя мла,
І місяць цілував мені рамена
Читать дальше

Робота жарт

от·
Роботонько моя, моя скорбото
Чи любить хто, як я тебе люблю
Не кидай оком гнівно на
Ось тільки витру піт — і дороблю
Читать дальше

Портрет в червоному

от·
Я люблю тебе в червонім
Срібні чайки понад морем
Я люблю тебе в червонім
Божевільний злет брови
Читать дальше
Показать больше