1 min read
Слушать

На самоті

Гуляю по Донеччині.

Ти плачеш десь?

Пусте!

Світи мої

В зелене й золоте.

Де рус із

Виходили на прю,

Тендітні

Впливають у зорю.

І ваблять синім поглядом,

І погляд той — як ніж.

А ти далеким

У Києві стоїш.

Стурбоване чи

Твоє лице бліде?

Чи, може, під

Тебе хтось інший жде?

Іди за ним, ти вільна.

У Сочі їдь, в

Безглуздо й

Німує телефон.

Не бійся — призвичаюся.

Найважче — ждать кінця.

Тендітні

В очах несуть сонця.

Чого ж до тебе

Думками, чом горю?..

Іду і без

З тобою говорю.

0
0
37
Give Award

Мозолевський Борис

Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+