1 min read
Слушать(AI)За хмарами
І все.
І хмари.
І нічого.
По хмарах тінь від літака.
Мов і не грілася ще
В моїй руці твоя рука.
Іще ловлю той сон губами,
Спиваю вранішні вуста,
А вже навпіл нас
Безжальні лопаті гвинта.
Той вітер, що під двигунами,
Тебе ж погасить, як свічу!
А я між нами — і не нами
Листком обірваним лечу…
Мозолевський Борис
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Білий цвіт
Зацвіло І дивно, Та й спливло над Димом
Гойдалка
А день стояв у просині, Осінніх повен чар І гойдалка під Злітала вище хмар
Солдати Вітчизняної Ввійни
Схиляються у траурі знамена Змовкає мідь оркестрів молода І знов нас викликають поіменно, І хтось в строю за нас відповіда
Залізобетонний полігон
Хрущав граніт на щелепах дробарки Спливав Печерськ у банях-цибухах По зміні я виходив з кочегарки, І ранок в небо співом вибухав
