Популярные

Вода сама — і лябіринт, й арбітр,
Який — світи — з долонь, як помідори
Свідомість — раптом — велетенські
Від чисел, — відлік звільнення з лабет
Який — світи — з долонь, як помідори
Свідомість — раптом — велетенські
Від чисел, — відлік звільнення з лабет

Із книги
Ніч не рухнеться й, наче в прірву, їде,
Без коліщат – у виміри обтічні
Вже безпредметним стало й нелетюче,
Ніч не рухнеться й, наче в прірву, їде,
Без коліщат – у виміри обтічні
Вже безпредметним стало й нелетюче,

Тарілка
Семиколірна підлива
Поруч виделки – куля і
Люмінесцентна – з дисків вся – колода,
Семиколірна підлива
Поруч виделки – куля і
Люмінесцентна – з дисків вся – колода,

Ти старий і немічний”,
Сказав хамелеон
Віддай мені свою рогату худобу,
Нехай я посію місяць”
Сказав хамелеон
Віддай мені свою рогату худобу,
Нехай я посію місяць”

Він роздмухує дзвін, як рукав,
На тілі у нього замість руки
І кілька гаків, щоб тримати маркізи над прилавками
І баби з тілами повними риб,
На тілі у нього замість руки
І кілька гаків, щоб тримати маркізи над прилавками
І баби з тілами повними риб,

Горобина на голубах,
Бички – джерела на лобу,
Перевівають глибину
Клинками риба
Бички – джерела на лобу,
Перевівають глибину
Клинками риба

Пустеля —
З ацитиленовим кар`єром смерти
Щораз розпеченіші
Нескінченної повивальні
З ацитиленовим кар`єром смерти
Щораз розпеченіші
Нескінченної повивальні

Творення міту про коханця Діоніса і
Я зійшов у цю долину разом із світанком,
Але тепер мені перегородили дорогу яблука,
І ноги мої ранить трава, що обернулася в скелі,
Я зійшов у цю долину разом із світанком,
Але тепер мені перегородили дорогу яблука,
І ноги мої ранить трава, що обернулася в скелі,

З базарів Страшного
Або Базар на Страшному
Через плече завинувшися в
В два вуха сповивальних, в совість-грушу:
Або Базар на Страшному
Через плече завинувшися в
В два вуха сповивальних, в совість-грушу:

Найнезбагненніше – зі звичним – поряд
Не сонце – з вежі – півень – щогодини,
А смокви фіялкового страждання,
Які на площі – ген – на клуби пари
Не сонце – з вежі – півень – щогодини,
А смокви фіялкового страждання,
Які на площі – ген – на клуби пари

Як тяжко з-під усіх
Троянду крізь століття, що
На тих відтинках, де тепер
І морок, що без нутрощів живе
Троянду крізь століття, що
На тих відтинках, де тепер
І морок, що без нутрощів живе

В повітрі нору — з кришок сну — борсук,
І потекли провалля і
По висхідній — у куб чотириокий
Природа — на малих — свій чересок,
І потекли провалля і
По висхідній — у куб чотириокий
Природа — на малих — свій чересок,

Колони з базальту
Фасади
На перехресті
Й вітри,
Фасади
На перехресті
Й вітри,

Із книги
Навколо порожнеча, як нарзан
Все далі – ціль
І тяжча й тяжча ноша,
Навколо порожнеча, як нарзан
Все далі – ціль
І тяжча й тяжча ноша,

Сікач, селера, миска дерев’яна,
В якій зеленоока, в смужку риба
Зіжмакане повітря, дошка груба,
Стіл – кінські ніздрі й зернята кавунні
В якій зеленоока, в смужку риба
Зіжмакане повітря, дошка груба,
Стіл – кінські ніздрі й зернята кавунні

Ледь крапле тиша, й цілу ніч — вагар
Тлін, що спізнився на останній потяг
В зірчаній пітьмі — обрис парапета,
Щит поколінь, про що — піщаний герб
Тлін, що спізнився на останній потяг
В зірчаній пітьмі — обрис парапета,
Щит поколінь, про що — піщаний герб