1 min read
Слушать(AI)Навколо троянди сонет
Як тяжко з-під усіх
Троянду крізь століття, що
На тих відтинках, де тепер
І морок, що без нутрощів живе.
Відноги часу майже, як пливун,
Усе, – що добре, і усе що зле.
Троянди спалах – чи крізь нетрі слон,
Що – навпростець – з віків – із котловин?
В мікроскопічнім супернови вибух.
Забутий океан в пелюстці вабить,
На перли обертаючись клейкі,
Які – над домовиною – рука.
І тільки в серці б’є перемикач,
Що – на вогонь – і найдикіший кич.
Андієвська Емма
Э́мма Ива́новна Андие́вская (укр. Емма Іванівна Андієвська; род. 19 марта 1931, Донецк) — современная украинская поэтесса, прозаик и художница,
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Вечірня лягуна сонет
Лягуна Штиль І обрис корабля, Який колись – у присмерку – пірати
Навколо передумов
Воює далі, хоч давно помер, Самітній лицар в тилягах цеглястих Як гупа серце крізь опале листя Єдиний змиг, — й помандрував крізь мур
Натюрморт з клаксоном сонет
Стіл з оніксу, де папороть густа Дві сливи Порцеляновий мікадо В прозору віспу виноград
Вігілії XL
Із книги Ні світла, ані кроків на майдані Ніч – наглухо – у володіння власні Лише душа, як верховіття в лісі,