Прости мені, мамо прости...
Прости мені, мамо прости
За те, що так рано загинув,
На пам’ять мені збережи
ті, сльози з гіркого полину.
Прости, мені, мамо, прости
Прости мені, мамо прости
За те, що так рано загинув,
На пам’ять мені збережи
ті, сльози з гіркого полину.
Прости, мені, мамо, прости
Мені здається, я не знаю,
А люде справді не вмирають,
А перелізе ще
В свиню абощо та й живе,
Холодна кава і так невчасно
Остання згадка сидить у кріслі
А він приїде. Моя уява
малює чітко картини грізні.
Як зустрічати? Обняти може
Якби мені черевики,
То пішла б я на музики,
Горенько моє
Черевиків немає,
І знов мені не
Нічого пошта з
За грішнії, мабуть,
Караюсь я в оцій
Мені тринадцятий минало
Я пас ягнята за селом
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було
Якби мені, мамо, намисто,
То пішла б я завтра на місто,
А на місті, мамо, на
Грає, мамо, музика троїста
Незнайомі міста мені сняться щоночі
Незнайомі дахи
Незнайомі жінки
Може, з інших планет
Заворожи мені, волхве
Заворожи мені,
Сидить по мавпі на зорях, на місяцях,
Респектабельні пілігримив комфортабельних
І являвсь мені
В громі, бурі і росі,
У веселках,
І в симфонії комах
Нащо мені женитися
Нащо мені братись
Будуть з мене, молодого,
Козаки сміятись
По мотивам І. Губермана
В мені так булькає кипіння,
я весь – кипляча сковорідка;
пошли мені, Господь, терпіння,
та тільки швидко (дуже швидко!)!