Ліна Костенко

Ліна Костенко

1,000 карма
Ukraine

от·
Сад по коліна в білому тумані
Кують світанок молоточки птиць
З’являються невиспані ченці, у чорних рясах — як рухомі тіні
Один — із фоліантом під пахвою
Читать дальше

от·
Добридень, люди
Вбитий на снігу,я спам’ятався в зоряній пустелі
І все, що має на землі вагу,осипалось, як мертві імортелі
Там, на землі, щось падало, цвіло,було рожеве, синє і зелене
Читать дальше

от·
Було нам тоді не до сміху
Ніч підняла завісу –біла симфонія снігупливла над щоглами лісу
А ліс, як дрейфуюча шхуна,скрипів, у льоди
І хлопець, зворушливо юний,сказав із дорослим смутком:– Ти пісня моя лебедина,останнє моє
Читать дальше

от·
Наснився мені чудернацький базар:під небом у чистому полі,для різних людей,для щедрих і скнар,продавалися різні Долі
Одні були царівен не гірш,а другі – як бідні Міньйони
Хто купляв собі Долю за гріш
А хто – і за мільони
Читать дальше

от·
Гроза проходила десь поруч
Було то блискавка, то грім
Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін
Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі
Читать дальше

от·
І ось тоді, під місяцем уповні, на дерев’яних ребрах риштуваньз’явився знову Чортик волохатий
Уламок дзеркальця потерши об коліно,навів його на місяць і пускає по всьому саду зайчики магічні
Висвітлює дерева, обрис муру, надбиті плити, с...
Читать дальше

от·
І
Джованфранческо Рустичі
Двоє
Брат
Читать дальше
Показать больше

Мы используем cookies, чтобы вам было проще и удобнее пользоваться нашим сервисом. Узнать больше.