Якби мені черевики
Якби мені черевики,
То пішла б я на музики,
Горенько моє
Черевиків немає,
Якби мені черевики,
То пішла б я на музики,
Горенько моє
Черевиків немає,
Якби мені, мамо, намисто,
То пішла б я завтра на місто,
А на місті, мамо, на
Грає, мамо, музика троїста
Якби ви знали, паничі,
Де люде плачуть живучи,
То ви б елегій не
Та марне бога б не хвалили,
Якби те, що мені заболіло,
Я покласти умів на скрипку:
Чорна хмара догнала
І ковтнула її, мов
Якби знав я чари, що спиняють хмари,
Що два серця можуть ізвести до пари,
Що ламають пута, де душа закута,
Що в поживу ними зміниться отрута
Якби з ким сісти хліба з’їсти,
Промовить слово, то воно б,
Хоч і як-небудь на сім світі,
А все б таки якось жилось
Якби тобі
В нас попанувати,
То знав би ти, пане-брате,
Як їх називати,
Якби зустрілися ми знову,
Чи ти злякалася б, чи ні
Якеє тихеє ти
Тойді б промовила мені
Розділ I
Частина 1
Влітку 1658 року Полтава згоріла дощенту
Горіли солом’яні стріхи над Ворсклою