Забутий

Тин із пожеж на захід упав,сонце вдавив у степи…там під житами козак умирав,кров його в землю текла крізь піски.

З паном не бився козак за жупан,тяжко з ним бився за волю в степу:пояс червоний йому розірвавсьгострим багнетом,де ниви ростуть.

Журиться жито, схилившись у луг:колос, мов камінь, втопило в туман;вовк на могилі зайнявсь і потух —зуби за лісом

Кров попід степом до гір дотеклав горах пробила між скелями

Яром прорила рови до села —хату підмила вдові.

Сніп розірвала вдова у дворі —кров її сина

Він розколовсь на колосся вдовій нині без вітру в току шелестить.

Ліс нахилив свої списи на схід:довгі у сонці кінці розпіка;вовк у степу на забитого зліг,зуби до сонця в крові підійма!1923 г. р.