Україна

Кинув чумак село рідне,щоб шукати долі інде. В сірій свиті, йде не хуткоще й з верби пригубив дудку. Гей, гей, путь-дорога далека. Ой де обрій з небом злився,туди й чумак похилився,бо аж там, аж там дівчина,мандрівки його причина.

В-ці Коли зблисне річка в рогозі,під сонцем ринучи в стави,я босі ноги згадую в грязі,що мовчки бачили і ви. І відвертаюся лицем від плес,де й сонце соромом стає,бо ви його з водою, як з небес,у серце занесли моє.

Ох, ноче, ноче без луни і крикубез місяця і без зірниць,я знов твою пустелю дикуполохаю із-під ялиць. Шумлять гілляки таємничі бору,аж сніг спадає на пеньки,і в мене з ними разом руки вгору,здається, клякнуть вже віки. І знов, і знов…

Коли німують людські живі душі,тоді і роси кам’яніють на зелі,а очі в молоді, немов од суші,мертвіють, облітають навесні. Того, душе, на світляних розгонах,свої прозорі вікна розтворяйі випускай слова на землю чорну,де клекотять, мов казани,…

Ох, недоле моя чорнопера,відведи від моєї душікожну діву, що любить озераі дзеркала, мов води в глуші,бо вона відчуватиме й шкуруу фрізера, що робить і зискі на нігтях жарінь манікюру,гарячішу за сонячний блиск. Бо вона на кожнісінький…

Тин із пожеж на захід упав,сонце вдавив у степи…там під житами козак умирав,кров його в землю текла крізь піски. З паном не бився козак за жупан,тяжко з ним бився за волю в степу:пояс червоний йому розірвавсьгострим багнетом,де ниви…

Ой упали сніги на баварські бори,аж гілляки схилилися вниз,і над яром присипані пні без коримовчазними горбами здулись. І лежить рівним шаром забілена біль,витикаючи довгі дубці;і ворони мовчать, мов примерзлий кукільна німіших сучках від…

Я уникав кохання та приязнізавжди і на землі, і на річках,неначе спільної кімнати в лазні,де тільки ґудзики на сорочкахі всім і кожному ще не відоміі ніби грають ролю таємниць,що не даються сумніву, ні втомі,неначе в червні щебетання…