Рильський Максим

Рильський Максим

1,002 карма
Стихи Максима Рильського. 1895—1964. Украинский советский поэт, переводчик, публицист, общественный деятель, лингвист, литературовед. Автор стихов: Голос отрути, Філософ, Ніцше, Сонет нудьги й бажання и др.
Все работыПоиск

Голос отрути

от·
Люблю отруту, сховану в лілеї,
Люблю порок із поглядом ясним,
І безсоромність ніжності твоєї,
І терпких милощів незнаний дим
Читать дальше

Філософ

от·
В маслиновім гаю, поважною ходою,
Хвилясті одяги нап’явши ябияк,
Снують філософи, лише один
На місці, думкою охоплений новою
Читать дальше

Отрута

от·
Богиня, смертного зустрівши юнака,
Жагу запліднення не в силі потаїти,
На його кинула полуменисті
І щезла в запусті, принадна і легка
Читать дальше

Ніцше

от·
Змію, людину, сонце та
Благословив він у високих горах:
Премудрість, світло, серце, міць крила
Для бур, для щастя, для висот прозорих
Читать дальше

“В глибокому затоні”

от·
В глибокому затоні,
Далеко од
Цвітуть лілеї сонні,
І тихо круг лілей
Читать дальше

Сонет нудьги й бажання

от·
Немає гірш, як буть собі нудним:
Не гіркість яду — кислощі цитрини,
Не розмахи в оркестрі огнянім,
А квиління фальшиве мандолини
Читать дальше

Зимове шкло

от·
Так сумно, так без краю сумно
Усе скінчилось
Чи й
Дивлюсь недвижно і
Читать дальше

Моїй Леонорі

от·
Ні, тебе нема, нема на світі,
Ти з’явилася у ніч осінню,
І уста твої, уста
Я зустрів побожно, як святиню
Читать дальше

Поцілунок

от·
У темній гущині її я наздогнав
Вона, вже лежачи серед пахучих трав,
Руками пружними од мене одбивалась
Нарешті стишилась — і дивне диво сталось:
Читать дальше

Діана

от·
Заснув Ендіміон на місячній поляні,
Де смольний дух трави і сосен престарих
До милих уст його, рожевих і пухких,
Богиня хилиться в нестримному бажанні
Читать дальше

Фреско-сонети Христіану З

от·
Генріх Гейне в перекладі Максима
Я фіміаму не каджу
Золоченій, всередині пустій;
Не простягну руки людині тій,
Читать дальше

Вечір напровесні

от·
Весна за прякою, мов скромна Маргарита,
Схилила стан гнучкий і пісеньки співа
Проста мелодія, знайомі всім слова,
По-старосвітському одежа вбого зшита
Читать дальше

Троє в одному човні не рахуючи собаки

от·
Джером К
Прив’язано човен до темного коріння
Замокли сухарі, і цукор одмокрів
І згорбились тіла завзятих мандрівців:
Читать дальше

До портрета Саксаганського

от·
Дивлюсь,
Кабице незрівнянний,
На молодечий твій портрет,
І зачарований, і
Читать дальше

Олександрія

от·
Мотив старої
Під синім полум’ям святого
Ріс Олександер
Він Гомера
Читать дальше

Природа і мистецтво

от·
Вольфганг Гете в перекладі Максима
Не в розбраті мистецтво й природа,
Як дехто мислить: путь у них одна
Мене обох їх надить глибина,
Читать дальше
Показать больше

Мы используем cookies, чтобы вам было проще и удобнее пользоваться нашим сервисом. Узнать больше.