Марина

Любимый цвет безбрежно-звонких знаний
Кружится над просторами Земли,
И сонмами возвышенных желаний
Взлетают разноцветные огни.

I guess this is someone you barely know,
Neither do I.
We might have met at once,
And I enjoy the lightness of his glance.

I opt for knowledge,
You choose faith without ever recalling
The underground of the Sky Nine,
How do we see the obstacles?

Tell-tale signs
Of your presence
Offer a view
Of the world

In temples of light
And courageous delight
The essence of thoughts
And the presence of merit

Veiled
Enormously
Rigorously
Attentively

It could have been a sin
To live without those hopes,
To carry pain within,
Get tied with all those 'ropes'

Розквіт наших чудес,
Рими наших пісень,
Віддай мені все, що є,
І ми розпочнемо день.

Наші вулиці всотують страх та кров,
Наші ходи кимось вже прораховані,
Наші слова розібрані на молекули,
І постійно сняться тривожні літери.

приходиш до моря - а море іще не спить
ковтаєш солоне повітря немовби востаннє
і хочеться запам'ятати ці примхи весни
але вони тануть

I tell myself to forget you,
But the thought of comes like a ghost,
Like a felony ,
Like a disaster.

When the night swells
Like petals of flowers,
We walk together
In lethargic mood.

My breath
Carves symbols in the air
Which only the priests
Can see.

Tell me if you still wait for me there,
For my absence was a scar on your face,
The broken strings of your harp.

I keep staring at the wall
Which is covered by ancient symbols
And imagining you there
At the top of the mountain,

The pulchritude
Of light,
Courageous colours
Of the nature,

The spring comes
Like a flow of water,
Like a row of trees
With green buds,

Covering
Emotions
Lightly
Enduring

Небесная синь закружилась над нами,
И кажется, времени стало чуть больше,
Приходит весна, время чистых признаний,
И солнечный день уже длится чуть дольше.

Once again,
Tripping on a wire,
Waiting for a ceasefire
And trying to conspire against

Синьоокість небес згадай,
Сонця шурхіт, пісні морів,
Дивний ліс і веселий плай,
Грізний грім, мов природи гнів.

Никто ничего не отнял!
Мне сладостно, что мы врозь.
Целую Вас – через сотни
Разъединяющих верст.

In the legends of South
Birds have created the world.
In the egg of the Universe
A pulsating spirit was growing

The messenger of gods,
With steps so light,
She is courageous, tender, wise, polite,
She is a songs, as lights as feathers are