Марина

Людьми керують гормони,
А суспільством - товсті гаманці
Та великі ЗРК.
Щоразу у великому місті

От завершу писати дисертацію з Вас,
І що далі?
Чи зникне з мозку холодний компас,
Розібраний на деталі?

Ваші очі такі непізнані -
Я дивлюся на них з невіглаством,
Ніби знов запізнилась на лекцію...
Може, їх покласти в колекцію?

Говори зі мною знаками
Дорожніми й небесними,
Говори зі мною треками,
Малюнками, кресленнями.

Ви безмежні, мов берег,
З якого уже не зійти.
Безкорисливі Ви, ніби небо,
Як небо, безжальні,

Любовні листи небесним канцеляритмом
Не пишуться, але відсутність бачати
Доводить мене до недоверлібреності.
Любовні намети

МУЗА
Музо, безхитросна, проста дівчино стидлива,
Вбога селяночко, співом та сміхом щаслива!3
Ти до мене, сироти, як сестра пригорнулась,

Тихо
Падає осіннє листя
На душу митця.
Зимно

Full moon above my window
Means one more sleepless night,
I lose myself in shadows
Of passion and delight.

Доле, воле, леле моя!
Від павутиння рясного осіннього
До ходіння й кружляння попідтинню.
Від розбитих серцевих хвірток

Присела луна на заборе,
А может присесть и на море.
Присесть так же может на крыше,
А может на тучке и выше.

Gracious
Original
Limitless
Delightfully