Никто ничего не отнял М.Цв.

Никто ничего не отнял!

Мне сладостно, что мы врозь.

Целую Вас – через сотни

Разъединяющих верст.

Я знаю, наш дар – неравен,

Мой голос впервые – тих.

Что вам, молодой Державин,

Мой невоспитанный стих!

На страшный полет крещу Вас:

Лети, молодой орел!

Ты солнце стерпел, не щурясь,

Юный ли взгляд мой тяжел?

Нежней и бесповоротней

Никто не глядел Вам вслед…

Целую Вас – через сотни

Разъединяющих лет.

Ми - нарізно. Цей цілунок -

Останній солодкий знак,

Кохання мого дарунок,

Святої відстані стяг. 

Ваш дар голос мій хай стишить,

Мій вірш у дикунстві ріс.

В Державіна свіжих висях

Мій голос торкнувся риз.

Минулого не відняти. 

Летіть, орле молодий! 

І поглядом дикуватим

Хрещу на політ страшний.

Так ніжно, безповоротно

Дивлюся услід весь час.

Крізь димку століть, крізь попіл

Невпинно цілую Вас. 

 © Марина Цветаева О.Мандельштаму, 1916

© перевод на украинский Марины Чияновой, 2022