Що день божий, то й
Жінка в мужика.
Мужик ходить, бабів зводить,
Попа і
Баби шепчуть, дяк ворожить,
Воду піп
А у жінки — колька й колька,
Й голова болить.
Та коли б то справді колька,
То й хоть би не
А то, лихо його мамі,
Внадився москаль.
Молодиця москалеві
Як води дає,
І щоб збути мужа з хати,
Слабу удає.
Мужик піде та й
Баби до руки,
А москаль латає
На всі заставки.
Але була в них дитина,
Хлопець років п’ять.
От той хлопець і
З ким мамуня сплять.
Тільки батько показався,
Хлопець і
Вже здорова наша мати!
Батькові кричить.
Тільки-тільки не поспіли!..
Не виділи — жаль!
Оттакую з мами
Витягнув москаль!”
