Мша кінчилась у костьолі,
Люд порозсипався,
У костьолі тілько
Убогий зостався.
Та ще десь за
Захристиян лазить,
То святих там заслоняє,
То в них світло гасить.
Обдивився кругом шляхтич
Не видно нікого,
Та живенько, де Антоній,
Припав до святого:«Błagam cię, człowieczku święty!
Błagam cię,
Antoni!
Podaj, serce, mnie pieniędzy,
Niech ja kupię koni!»
А тут йому з-за
Грубий голос чути:«Nie dam, nie dam dla gałgana,
Nie dam i na buty! »
І в минуті бідний
На ноги схопився,
Подивився на святого,
Ближче підступився.«Dałeś, nie,
Antoni
Каже до świętego.—Tylko nie kpij — jestem szlachcic,
Nie pozwalam tego!» ***___________________________* Благаю тебе, святий чоловіче,
Благаю тебе,
Антонію!
Дай, серце, мені грошей,
Я куплю коней! (польськ.) — Ред.** Не дам, не дам негідникові,
Не дам і на чоботи! (польськ.) — Ред.*** Дав ти чи ні, святий Антонію,
Каже до
Тільки не глузуй — я шляхтич,
Не дозволяю цього! (польськ.) — Ред.
