Окуляри

Розходився

Аж ґвалт дякувати,

Та одна йому біда:

Не вміє читати.

До аз-буки — так куди,

Не того він хоче.

Він гадає чим

Просвітити

Не вміє ж так старий

Стрічки розібрати,

Окуляри ж як візьме

То куди читати!

Отак і я

Кондаки й тропарі,

Піду тілько та

Такі окуляри».

Пішов мужик до крамниці,

Різні

Що на очі накладе,

То все не читає.

Далі соті з носа зняв,

Об землю ударив.

Розплатився та й

Сам без окулярів.

Та й на проводи

Хрещеному

Окулярів не

То й дяком не буду».