Гнався постом
На чиюсь біду.
Серед річки
На тонкім льоду.
Б’ються соцькі й розсильнії,
Б’ються рибаки.
Водять шнури край пролому,
Ості і гаки.
Але йде жидок убогий,
Пейсами
Гирсти-гирсти, — став питати,
Що таке у
Засідатель утопився,
Господи прости!..
Ходи, жидку, хоть
Шнура
Гирсти!
Нащо то
Людської біди?
Лиш карбованець наставте
Вийде сам з води!»
