Становий

Гнався постом

На чиюсь біду.

Серед річки

На тонкім льоду.

Б’ються соцькі й розсильнії,

Б’ються рибаки.

Водять шнури край пролому,

Ості і гаки.

Але йде жидок убогий,

Пейсами

Гирсти-гирсти, — став питати,

Що таке у

Засідатель утопився,

Господи прости!..

Ходи, жидку, хоть

Шнура

Гирсти!

Нащо то

Людської біди?

Лиш карбованець наставте

Вийде сам з води!»