Мазур на сповіді

Сповідав ксьондз

Мазура

Що ж,— питає,— чуєш

За собою

А нічого!..

Та і що

Злого чути маю?

Чи в костьолі коли був?

Чи коршму минаю?

Слава богу, господь крив:

Того не

Ах ти, грішнику такий!

Чи ж того ще мало?

А ще більше?

Може, й

Чужую

Хотів тілько — та куди!

Не твоїх літ,

Підірвався з місця

Та хвать за чуприну!

Та як його розмахав

Аж насередину!

А той чуба

Правда,— каже,— люди.

Хто із блазнями зайде,

То й сам блазнем буде!»