Привіт Україні
Вітай, дорога Україно моя
Чи дужа ти, нене, здорова
Пропали і воля, і сила твоя,а все ж ти й сьогодні чудова
От гарно, що раз довелося менідо тебе навідатись, нене, — гей-гей
Вітай, дорога Україно моя
Чи дужа ти, нене, здорова
Пропали і воля, і сила твоя,а все ж ти й сьогодні чудова
От гарно, що раз довелося менідо тебе навідатись, нене, — гей-гей
Коли помрем і заростем квітками,
У споминах ще оживем не раз,
Аж поки поруч з нашими
Заснуть усі, що пам’ятали нас
Зчорнілі гори небозвід підперли,підніжжя гір у хмарах застрягли,у пахощах вогких ліси завмерли,і сонні мари дебрі налягли
І сниться горам сторона далека,де вічним сном страшні пустині сплять,без гір, без вод, кругом смертельна спека, —ліси ст...
Понад хмари
Понад хмари, брате
Вийди в гори з навісної хати
На верхах самітних там ще тихо,
Був монастир, а в нім черці —відлюдки тихі, богомільніі в’язні віри добровільні,що в божому жили страсіі словом правди та хрестомборолися колись з гріхом
Тепер вже тих черців нема,свічки не сяють в їх святині, —там сірий пил і сіра тьмапокрил...
Біжить у яр вода,біжить вода і сріблом ллється,над нею дівчина сміється,розкішна, молода
Голубко, не втікай
Скажи мені ту гарну казкупро радощі, дівочу ласку,скажи про тихий рай
Ах, казочка моя
І тут у горах хрест
От край проклятий
Куди не глянеш,
Бог на хресті розп’ятий
Ось блиснув метеор і згас,
Як у життю щасливий час
І на всесвітнім
Лягли десь відламки зорі
Тихий сон по горах ходить,за рученьку щастя водить
І шумлять ліси вже тихше,сон малі квітки колише
Спіть, мої дзвіночки сині,дикі рожі в полонині
Не шуміть, ліси зелені,спати йдіть, вітри студені
Мені здається: я не жив,а тільки все збирався жити,чогось шукав, за чимсь тужив,бажав комусь весь вік служити;аж ось і молодість минула,не живши, втомлена заснула
І день прийде, як та сльота,я довгу панахиду
Прощайте, молоді літа
не...
Ти — як сон, ти — як весняна казочка,
Бо ти й казка моєї сумної душі,
Що до мене часом прилетиш, мов та
І щебечеш мені у вечірній тиші
Помер рекрут в непривітній столиці,здалека від свого села,від матері, убогої вдовиці,від любки, що в селі жила
Помер, не бачивши у час конанняні слізки жалю, ні зітхання
І вже його везуть на чорнім возі,в могилу піп його веде,музика грає...