1 min read
Слушать(AI)Метеор
Ось блиснув метеор і згас,
Як у життю щасливий час.
І на всесвітнім
Лягли десь відламки зорі.
Так розпадалися світи,
Живуть і гинуть без мети.
І всі вони — один цвинтар,
А творець їх — старий гробар.
Усе по радощах
Гребе у безвістях сумних.1899
Осип Маковей
Стихи Осипа Маковея. Осип Степанович Маковей (укр. Осип Степанович Маковей; 23 августа 1867 — 21 августа 1925) — украинский писатель и поэт. Авт
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Брати
В темних горах, при окопах, у болоті,там зійшлися два вояки по роботі Не зійшлися, тільки впали край дороги,поранені: сей — у плечі, той — у ноги Один стогне: Тату милий, мамо
«Ти — як сон ти — як весняна казочка»
Ти — як сон, ти — як весняна казочка, Бо ти й казка моєї сумної душі, Що до мене часом прилетиш, мов та І щебечеш мені у вечірній тиші
Образок
Маленька хата, як коробка,загата з листя під вікном,кошниця, наче солі товпка, —усе вже спить осіннім сном У хмарі сонця і не знати,в тумані тихе поле спить,собачка вилізла з загати,раз гавкнула — і вже мовчить Причулося Се вітер го...
Сон
Тихий сон по горах ходить,за рученьку щастя водить І шумлять ліси вже тихше,сон малі квітки колише Спіть, мої дзвіночки сині,дикі рожі в полонині Не шуміть, ліси зелені,спати йдіть, вітри студені