1 min read
Слушать(AI)Ніч
Зчорнілі гори небозвід підперли,підніжжя гір у хмарах застрягли,у пахощах вогких ліси завмерли,і сонні мари дебрі налягли.
І сниться горам сторона далека,де вічним сном страшні пустині сплять,без гір, без вод, кругом смертельна спека, —ліси стряслись, збудились, знов шумлять…1899
Осип Маковей
Стихи Осипа Маковея. Осип Степанович Маковей (укр. Осип Степанович Маковей; 23 августа 1867 — 21 августа 1925) — украинский писатель и поэт. Авт
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
«Помер рекрут в непривітній столиці»
Помер рекрут в непривітній столиці,здалека від свого села,від матері, убогої вдовиці,від любки, що в селі жила Помер, не бачивши у час конанняні слізки жалю, ні зітхання І вже його везуть на чорнім возі,в могилу піп його веде,музика грає...
«Коли помрем і заростем квітками»
Коли помрем і заростем квітками, У споминах ще оживем не раз, Аж поки поруч з нашими Заснуть усі, що пам’ятали нас
Привіт Україні
Вітай, дорога Україно моя Чи дужа ти, нене, здорова Пропали і воля, і сила твоя,а все ж ти й сьогодні чудова От гарно, що раз довелося менідо тебе навідатись, нене, — гей-гей
Образок
Маленька хата, як коробка,загата з листя під вікном,кошниця, наче солі товпка, —усе вже спить осіннім сном У хмарі сонця і не знати,в тумані тихе поле спить,собачка вилізла з загати,раз гавкнула — і вже мовчить Причулося Се вітер го...
