1 min read
Слушать(AI)Туга
Біжить у яр вода,біжить вода і сріблом ллється,над нею дівчина сміється,розкішна, молода.
Голубко, не втікай!
Скажи мені ту гарну казкупро радощі, дівочу ласку,скажи про тихий рай!
Ах, казочка моя!
Я чув її, а де, не знаю,забув і з туги заниваю,і рад би вмерти я.
З водою поплистив далекий світ, щоб не тужитиабо тут серденько зложити,квітками зарости.
Шуміли би ліси,шуміли би мені дібровипро чари вічної любовиі вічної краси.
Осип Маковей
Стихи Осипа Маковея. Осип Степанович Маковей (укр. Осип Степанович Маковей; 23 августа 1867 — 21 августа 1925) — украинский писатель и поэт. Авт
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Понад хмари
Понад хмари Понад хмари, брате Вийди в гори з навісної хати На верхах самітних там ще тихо,
Думка
Мені здається: я не жив,а тільки все збирався жити,чогось шукав, за чимсь тужив,бажав комусь весь вік служити;аж ось і молодість минула,не живши, втомлена заснула І день прийде, як та сльота,я довгу панахиду Прощайте, молоді літа не...
«Був монастир а в нім черці»
Був монастир, а в нім черці —відлюдки тихі, богомільніі в’язні віри добровільні,що в божому жили страсіі словом правди та хрестомборолися колись з гріхом Тепер вже тих черців нема,свічки не сяють в їх святині, —там сірий пил і сіра тьмапокрил...
Полетів би я на Україну
Полетів би я на Українуне конем, а бистрим самоходом,щоб натішитись своїм народом,щоб поглянути на ту країну,що так довго у неволідожидала щастя й доліі діждалася спасення,свого воскресення Не пропустять чати самоходанапоперек вченої Європи,с...