Туга

Біжить у яр вода,біжить вода і сріблом ллється,над нею дівчина сміється,розкішна, молода.

Голубко, не втікай!

Скажи мені ту гарну казкупро радощі, дівочу ласку,скажи про тихий рай!

Ах, казочка моя!

Я чув її, а де, не знаю,забув і з туги заниваю,і рад би вмерти я.

З водою поплистив далекий світ, щоб не тужитиабо тут серденько зложити,квітками зарости.

Шуміли би ліси,шуміли би мені дібровипро чари вічної любовиі вічної краси.