2 Тост
Упиймося мускатом білим із Масандри —красою гір,напиймося з алупкинського фонтана,що повертає молодість,випиймо з ялтинської мінеральноїтривалість духу,і будьмо вічні й молоді,мов Чорне море
В Ялті, 4 липня 1974
Упиймося мускатом білим із Масандри —красою гір,напиймося з алупкинського фонтана,що повертає молодість,випиймо з ялтинської мінеральноїтривалість духу,і будьмо вічні й молоді,мов Чорне море
В Ялті, 4 липня 1974
Чи добре відійти від батьківщиниі весь свій вік прожити в
Хоч би які були на те
Я знаю, що ти скажеш, друже, —
Ні
в перекладі Марти
Анна
В сороковом году1
Тоді, як ховають
Чи можна жити в світі без любові,без ніжності, без людського тепла,без дружньої і щирої розмови
Скрізь розцвіли зрадливі квіти зла:чеснота нині — хамства панування,підлота павутиння
Чи всі шляхи ведуть в розчарування
Невже не буде з...
Бібліотекар, професор права,і директор найбільшої в світібібліотеки правничих наук,друг мій Морис сьогодні самена вершинах своєї кар’єри
При вині, у професорськім клубі,каже Морис:
Ти знаєш, учорая отримав листа-спокусу:запросили мене за...
Ти в моє життя прийшов у вересні,поцілунком першим землю зрушив
Ти пішов з мого життя у вересніі забрав у мене серце й душу
Розцвіло моє кохання осінню,мов багата в кольори палітра
Відлетіло це кохання осінню,наче листя за осіннім в...
Алупка молиться Ай Петрізеленими обелісками кипарисів
Мавританські вежі палацуростуть у небо, мов ґотика
Ливанський кедр підносить чашу суплікаційу жертву сонцю
Причащаюся
Кипарисів шпалір проводжає шосе на північі дроком жовтогарячим розцвітає прощання жаль
Даг заступає дорогу
Кам’янистий лицар Демерджіпростягає руку до моря
— Не зупинять
Я тільки-но з европейської гімназії:латина занадто свіжа ще в моїй голові
Слово “manufacturing”, що світить синім неономмені в обличчя у сутінках раннього ранку,говорить про працю рук,— не людських рук взагалі —моїх власних
Я стала в лав...
в перекладі Марти ТарнавськоїAdrienne
Breakpoint (The music of
Музика слівсприйнята як
Сходи що не вміщали нас удвохрозколені в
Холодний вітер дме від океану,а він — простоволосий, без пальта:сивизни розкуйовджена чуприна,розстебнутий піджак і — наче прапор —краватка вільно лопотить на вітрі
Хто він — цей незнайомий
Чи бостонець
Іміґраційного бюро урядник
Я — земля,сповнена ласк,щедра своїм багатством
Тепло моє — життєдайне
Черпай із нього,мов воду цілющу,мужність, силу, радість життя
Я — земля