1 min read
Слушать(AI)II “Вирушив у Життя”
Вирушив у Життя,зібравши в клунок свої Слова і мрії,проходив Мости між країнами і континентами,ріс на чужій землі, як Самотнє дерево,відчував до болю загальнолюдську Тугу за мітом,простягав руку слабшому, як Брат братові,на захист свого приватного світикапоставив Сотню сонетів,і, підійнявшись по Камінних ступенях,подався в останню Подорож поза відоме.жовтень 1992
Марта Тарнавська
Українська поетеса, літературознавець, критик, перекладачка, бібліограф, член ОУП «Слово», УВАН у США, Національної Спілки письменників України
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
IV “Ось знову — смерть І звужується коло”
Ось знову — смерть І звужується колоблизьких людей, що разом йшли в життя,і дише пусткою юрба навколо,і ближчає нірвана небуття Все, що в житті здобув, що мав, чим жив, —під знаком вічності — лиш Хто віри ласку-казку заслужив,той на...
Поворот
Мов гість, приходить довгожданий часі — як колись на мрій аеродромі —гарячим серцем я вітаю вас,мої далекі рідні незнайомі І, мабуть, ліпше, як не буде слів:дозвольте, що піду я між каштани,послухаю, як гомонить Поділ,на камені історії приста...
Уламки
в перекладі Марти ТарнавськоїAdrienne Pieces1 Прорив2 Причетність3
Планета кохання
Молодь п’яніє з любовів княжому городі Львові,будить зі снуюну веснув жилах розспівана кров Молодь кохає в Торонто,ах, і прекрасний же сон той,юності час —серця наказ— всюди цвіте любов Планета кохання —наша стара земля —і щастя й стражд...
