Чого ж ти море та розхиталося
Чого ж ти, море, та розхиталося,
Мов колиска новенька,
Чого ж ти, серце, та розридалося,
Мов дитина маленька
Чого ж ти, море, та розхиталося,
Мов колиска новенька,
Чого ж ти, серце, та розридалося,
Мов дитина маленька
Чого вода каламутна
Чи не хвиля збила
Чого ж я смутна, невесела,
Чи не мати била
Чого ти, дурню, розглядаєш небо?
Шукаєш світла там? Так це даремно.
Завжди в собі шукати світло треба.
В собі нема — нема й ніде, напевно.
Вдався батькові синок,
Та такий ледащо,
Що робити, хоч убий,
Не буде нізащо
Чого мені тяжко, чого мені нудно,
Чого серце плаче, ридає, кричить,
Мов дитя голодне
Серце моє трудне,
Он чого ти почорніло,
Зеленеє
Почорніло я од
За вольную волю
Чого являєшся
У сні
Чого звертаєш ти до
Чудові очі ті ясні,
— Живете ви з чоловіком ось уже десятий рік
То чого ж вам розлучатись
— Бо дурний мій чоловік
— А тоді, коли йшли заміж, знали ви про це тоді