Павло Глазовий

Прийшов студент четвертий раз складати сопромат.
Хвилин п’ятнадцять щось молов — і все було не в лад.
Професор мовив: — Ну, гаразд, поставлю трійку вам.
Студент на місці остовпів, не вірячи ушах.— Невже я витримав?

Як почав начальник главку “видавати” анекдоти,
Розсмішив своїх підлеглих, всі іржуть, як ідіоти.
Лиш один стоїть скривившись, треться-мнеться біля столу.— А до тебе не доходить? — хтось смикнув його за полу.
Той сердито…

Ішла кума зніматися, говорив їй кум:— Як почнуть тебе знімати, ти шепчи: ізюм,
І роби отак губами, наче п’єш компот.
Вийде в тебе на портреті невеличкий рот.
А тепер кума ховає фото від людей:

Йшов по вулиці Кіндрат.
Раптом край
Став на руки і задрав вертикально ноги.
На руках, немов циркач, вскочив у пивнушку

Після лекції Кіндрат запитав Мартина:— Що таке дегенерат?
Риба чи рослина?— Темнота! — сказав Мартин і махнув рукою.
Це такий же чоловік, як і ми з тобою.

Подивилась фільм
Ельза
Та й розказує сусідці:— От де чудеса!
У старого

Кличе хлопець:— Чуєш, татку!— Чого тобі, синку?— Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку.
На картинці людський мозок.
Череп ніби
Так чого в людини мозок геть увесь пом’ятий?

Двісті літ стояла церква та й музеєм стала,
Щоб публіка по квиточках її оглядала.
Зайшла баба до музею, цілує ікони,
Відважує на всі боки низенькі поклони.

— Може, підем на
В неділю,
Іване?— Ні, на зайця полювати,
То діло погане.

Ще будучи єфрейтором, у давню
Узяв Сидір дружиною доярку Марину.
А коли він дослужився аж до генерала,
Жінка глянула на нього й весело сказала:— Хто б про тебе міг подумать, що таке добудеш

Іде дідок по столиці, де вогні реклами,
Мов жар-птиці-блискавиці, сяють над дахами.
Іде дідок та й читає рекламні поради:
Е В

Піп Антоній, що ніколи не вживав спиртного,
Якось випив у буфеті коньяку
І промовив: — Безподобно!
Отрицать не можна.

Чоловік аванс одержав, здибався з
Та добряче й причастився просто під ларком.
І, п’янющий, як то кажуть, у дрезину, в дим,
Почвалав у дитсадочок за дитям малим.

— Ти, — говорить жінка Гнату, — доки оженився,
Забивать дівчатам баки здорово навчився.
Ох, орел був!
Відзначався витівками злими.

Прийшов наказ директору
Ви повинні спортроботу ширше розгортати.
Щоб в цій справі подолати давне відставання,
Найсильнішого боксера вишліть на змагання”.

— Запам’ятайте, — каже вчитель, — що архаїзми — це слова,
Які до того застаріли, що їх ніхто вже не вжива.
Які ти знаєш архаїзми? — спитав він Бублика Петра.
А той задумавсь на хвилинку і мовив: — Паюсна ікра.

Повернувсь Кузьма додому.
У квартирі — сивий дим— Хто курив? — питає жінку. — Чи не хахаль твій Максим?
Загляда в кутки, під ліжка, покривала
І приказує сердито: — Тут нема… І тут

Пасажир лягає спати й каже провідниці:— Збудіть мене на станції Глибокі Криниці.
В мене нерви не в порядку, так ви пам’ятайте.
Як вставати не захочу, за ноги стягайте.
Якщо буду відбиватись, навіть в зуби двину

Питається сина батько Опанас:— Ну так де ж твій табель за дев’ятий клас?— На деньок у мене попросив Марат.— А чого це раптом?— Каже, напрокат.
Учиться він класно, на “чотири” й “п’ять”.
Хоче моїм табелем предків полякать.

Як у друга у Данила були іменини,
На них Іван не прогавив жодної чарчини.
Довелося ночувати сердезі в Данила.
Данилиха на дивані йому постелила.

— А ти знаєш, — Гнат питає в родича Тимошки,
Що у Києві на стінах почепили
В цім будинку жив
В цьому жив письменник”?

Чоловік приходить радий,
Розказує жінці:— Повезло мені сьогодні,знайшов три червінці.
Ну, дурні дістались гроші,
Думаю, розтрачу.

Бредуть хлопчаки жовтороті.
Між ними патлатий
Бряжчить на дешевій
І каже кумпанії так:— Послухайте штучку, реб’ята

Злий, сердитий з полювання повернувся зять.
Теща зразу ж причепилась і давай пилять:— Де ти ходиш, де ти бродиш, хочу знати я!
Є у тебе жінка, діти?
В тебе є сім’я?