Іван Франко

Іван Франко

1,003 карма
Стихи Івана Франко. (27 августа 1856 — 28 мая 1916) — украинский писатель, поэт, учёный, публицист и деятель революционного социалистического движения в королевстве Галиции и Лодомерии (Австро-Венгерской империи). Автор стихов: Смішний сей світ!, Милосердним, Декадент, Данилові Млаці и др.
Все работыПоиск

Милосердним

от·
Нехай і так, що, мов черв’як,
Затоптаний в багно життя,
Оскорблений, унижений,
З гнівом в душі вмираю я;
Читать дальше

Данилові Млаці

от·
Прочитавши його віршик
Не можна всім
Календар
Просвіти»,
Читать дальше

Народна пісня

от·
Глянь на криницю тиху, що із стіп
Серед степу сльозою тихою журчить;
В ній, мов в свічаді, личко місяця блищить,
І промінь сонця миєсь в її срібній хвили,
Читать дальше

Анні П

от·
Дівчина встала
Піду я в поле, мамо, мамо
Піду я в поле до роботи,
Золоту пшениченьку полоти
Читать дальше

Беркут

от·
З укритого гнізда в скалистій десь
З тяжким він розмахом рвонувсь під хмари сині
З таємних мов джерел гнівлива думка рветься,
Облетить світ, і аж о неба звід опреться,
Читать дальше

Пісня і праця

от·
Пісне, моя ти сердечна дружино,
Серця відрадо в дні горя і сліз,
З хати вітця, як єдинеє віно,
К тобі любов у життя я приніс
Читать дальше

Декадент

от·
Я декадент
Се новина для мене
Ти взяв один з мого життя момент,
І слово темне підшукав та вчене,
Читать дальше

Ляхам

от·
І ми браталися з ляхами
Т
І що ж, що ми з вами братались
Все-таки ми в дурнях остались
Читать дальше

«Ще щебече у садочку соловій»

от·
Ще щебече у садочку
Пісню любую весноньці молодій,
Ще щебече, як віддавна щебетав,
Своїм співом весну красную вітав
Читать дальше

Ідилія

от·
Давно було
Дітей маленьких двоє,
Побравшися за руки, по
Лугах підгірських, стежкою
Читать дальше

Якось-то буде!

от·
З голоду й нужди вмирає мужик,
Крадіж, рабунки, весь край – один крик
Мати вбиває голодну дитину
Батько кидає кохану родину,
Читать дальше

Сипле сипле сипле сніг

от·
Сипле, сипле, сипле сніг
З неба сірої
Міріадами
Ті метелики холодні
Читать дальше

Поєдинок

от·
Клубами вився дим
Ревли гармати,
Свистіли кулі, мов незримі змії,
Сичали, вились, лускали гранати
Читать дальше

«Смішний сей світ!»

от·
Смішний сей світ
Смішніший ще поет,
Що все в нім хоче серіозно брати,
Що в тій погоні до незвісних
Читать дальше

Semper idem!

от·
Против рожна перти,
Против хвиль плисти,
Сміло аж до
Хрест важкий нести
Читать дальше

Ой ти дівчино з горіха зерня

от·
Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько – колюче терня
Чом твої устонька – тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва
Читать дальше
Показать больше