Он чого ти почорніло Зеленеє поле

Он чого ти почорніло,

Зеленеє

Почорніло я од

За вольную волю.

Круг містечка

На чотири

Мене славні

Своїм трупом вкрили.

Та те мене

Укрили з

Клюють очі козацькії,

А трупу не хочуть.

Почорніло я, зелене,

Та за вашу

Я знов буду зеленіти,

А ви вже

Не вернетеся на волю,

Будете

Мене стиха та, орючи,

Долю

Друга половина 1848,

Косарал]