З землі повстале в землю повертає,та дух кріпить надія вікова:безсмертні всі, і згину нам немає,немає, друже, бо живі слова
Нам легко так у будь-яку хвилинутебе відчуть і небом, і зелом,і кожна нами пережита днинатвоїм значиться молодим крило...
Ти, водо, пливи, і ти, вітре, війни:
Де кратер бджоли
Де життя синій кратер
Тебе обнімаю в обіймах війни,
Колеса глухо стукотять,мов хвиля об паром,стрiчай, товаришу Хароне,з лихом i з добром
Колеса б’ють, колеса б’ють,кудись торують путь,уже й додому не вернуть,додому — не вернуть
Колеса глухо стукотять,колеса стукотятьв христа, в вождя, в ...
Викочується із пам’ятіжорстоке століття Драконаі змітає на своєму шляхународи і королівства
Ось летить воно на менеброньованою колоною,переблискує зубами гусениць,люто бризкає на всі бокилипкими згустками світового болота
А я, малий,у бе...
А
О
І»,
Й
Вода з відра виборсується рибою,лускою босі ноги осрібляються,по стежці зайчик сонячний підстрибує,сама до себе ненька
А на повітрі стовп повітря теплогостоїть велично вже з доби майбутньої,оздоблений увесь виткими стеблами,наповнений ущерть ...
Із класою громівтвоє життя —«роман блакитний»
Товаришу
сьогодні ми всесвітні,безсмертні, як життя,і вічні, як
Не згорнемо свій стягі ще раз вдаримо об землю «вчора»