1 min read
Слушать(AI)Пам’ятi МК Зерова
Колеса глухо стукотять,мов хвиля об паром,стрiчай, товаришу Хароне,з лихом i з добром.
Колеса б’ють, колеса б’ють,кудись торують путь,уже й додому не вернуть,додому — не вернуть.
Колеса глухо стукотять,колеса стукотятьв христа, в вождя, в усiх божатi в мать i в перемать.
Москва, гора Ведмежа,
Кемi Попiв-острiв — шляхза ґратами, за вартами,розбухлий на сльозах.
I знову Вятка,
Котлас,
Усть
Вим.
Далi — до Чиб’ю.рад-соц-концтаборiв союз,котрий господь забув.
Диявол теж забув.
Тепертут править iнший бог:марксист, расист i людожеродин — за трьох.
Москва — Чиб’ю,
Москва — Чиб’ю,печорский концентракспоруджує нову добуна кровi i кiстках.
Стус Василь
Стихи Стуса Василя. Васи́лий Семёнович Стус (6 января 1938 — 4 сентября 1985) — украинский поэт, диссидент, политзаключённый. Герой Украины (200
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Дума Сковороди
Блакитний світ — як блекота, Блакитний світ — звечірнів З тобою ж — тільки той і та,і тільки те, що вірне Чи йми їм віри чи не йми —вони живуть, як п’ють
З дитячих спогадів
Добридень наш — гіркаво-запахущий,осотом і щирицею пропаx Куріє порох Недалечко — шлях Зобіч од нього — сизі райські кущі
“В мені уже народжується бог”
В мені уже народжується бог,і напівпам’ятний, напівзабутий,немов і не в мені, а скраю смерті,куди живому зась — мій внук і прадід —пережидає, заки я помру Я з ним удвох живу Удвох існую,коли нікого I гримить біда,мов канонада
“Попереду нарештi порожнеча”
Попереду, нарештi, порожнечаi довгождана Вiчнiсть пiзнаю,даровану годиною лихою А бiлий свiт — без кольору i звуку,нi форми, нi ваги, анi смаку —розлився безберегою водою Цей бенкет смертi в образi життящасливого вiдстрашує i врочит...
