Колеса глухо стукотять,мов хвиля об паром,стрiчай, товаришу Хароне,з лихом i з добром.
Колеса б’ють, колеса б’ють,кудись торують путь,уже й додому не вернуть,додому — не вернуть.
Колеса глухо стукотять,колеса стукотятьв христа, в вождя, в усiх божатi в мать i в перемать.
Москва, гора Ведмежа,
Кемi Попiв-острiв — шляхза ґратами, за вартами,розбухлий на сльозах.
I знову Вятка,
Котлас,
Усть
Вим.
Далi — до Чиб’ю.рад-соц-концтаборiв союз,котрий господь забув.
Диявол теж забув.
Тепертут править iнший бог:марксист, расист i людожеродин — за трьох.
Москва — Чиб’ю,
Москва — Чиб’ю,печорский концентракспоруджує нову добуна кровi i кiстках.
