Так із ночі у ніч
О четвертій сторожі нічній,коли тоншає мідь і стають полохкішими губи,у фортечнім
Ти посвітич запалюєш, люба,і тонку павутину спускаєш униз по стіні,щоб здійснить в таїні це єднання, йменоване шлюбом
Ой, ну що ті віки та замки заржавілі ...