Оленка Данилюк

Оленка Данилюк

0 карма

от·
У силу ночі, десь в польоті між зірками, ми танець танцювали й неначе мали крила. В твоїх руках маленька ніжна, і так любила поніжитись у тебе на плечі. Кружляв, була легенька мов пір'їнка. В обійми ти свої ховав, і десь на небозводі мене так палко цілував. Солодко було без міри.. В твоїх очах була чарівна глибина, у ній тонула моя душа. Так все перепліталось, і нестримно, і спокійно так ніби божевільно... Були поєднані серця, між зоряною красою ночі, у світанкові чудеса.

Читать дальше
Вверх

Мы используем cookies, чтобы вам было проще и удобнее пользоваться нашим сайтом. Узнать больше.