Дім

Чом у вікно на льоту заглядаєте?

Чи ж до вечері нічого не маєте?

В мене пушинка — дрібненька зернинка,

що залетіла на ніч для спочинку…

В кухлі вода голубіє, як пташка,—

з нею мені розлучитися важко.

Світить в солянці сіль, як в лампадці,

аби видніше було моїй згадці.

Чистий папір, щоб відбити сумління,

тиша дрібна, як гірчичне насіння.

Повно піску у високих чоботях,

та ще вікно, що чорніє навпроти…

Ось все, що маю: надбане збіжжя —

все, що сховав від жахного навстіжжя.